antonovych foto

Омелян Миколович Антонович

"Головна ціль мого життя, закарбована на пам'ятнику в Долині, - це розвиток Української держави."

Омелян Антонович

Україна знає Омеляна Антоновича як аристократа Духу, відомого мецената, який постійно підтримує українське слово, книговидання, бібліотечну справу...

Легендарний патріот, політик і меценат, американець українського походження Омелян Антонович майже чверть століття тому разом з дружиною Тетяною заснував приватну доброчинну фундацію, яка за всі ці роки переказала на розвиток української освіти та культури близько трьох мільйонів доларів.

Людина землі і людина слова, людина, яка не боялась відстоювати свої переконання в молодості, коли зв'язав свою долю з ОУН, і не боїться робити це зараз, спостерігаючи за життям в незалежній Україні з надією і тривогою. Особистість цікава і неординарна.

Біографія

Народився 1914 року у місті Долина Івано-Франківської області у сім'ї судового урядника. Незважаючи на те, що матір Омеляна Антоновича була за національністю німкенею, у сім'ї постійно лунала українська мова (мати досконало знала українську). Батько, Миколо Антонович як державний чиновник (працював судовим урядником і ще при Австрії досягнув восьмого рангу і цесарського золотого комірця на мундирі), розумів, наскільки важливо знати мови. Діти розмовляли українською, польською, німецькою. Будучи наймолодшим серед чотирьох дітей (брати Тарас і Роман, сестра Ірина), Омелян тягнувся до науки і навчання. Згодом Омелян навчається в Академічній гімназії у Львові, гімназії в Перемишлі, католицькому університеті в Любліні, Вищій торговій академії в Познані, Торговій академії в Берліні. Вступив у студентську організацію "Молода громада", потом - в ОУН. Під час Другої світової війни займався організаційною діяльністю в ОУН. В 1933 році Омелян Антонович був заарештований за приналежність до ОУН і провів три роки в польській тюрмі, потім німецький концтабір Заксенхаузена. У 1946 році після закінчення юридичного факультету Українського університету в Празі одружився із Тетяною Терлецькою, знаним спеціалістом-невропатологом, яка здобула докторський ступінь з медицини у Віденському університеті в Австрії. У 1950 році переїхав з дружиною на постійне місце проживання до Вашингтону (США). У 1980 році заснував благодійну організацію - Фундацію Тетяни та Омеляна Антоновичів з метою підтримки розвитку українського літературознавства, літературної критики, історії, мистецтвознавства, мовознавства та політології. Першу поїздку до України (Київ, Одеса, Львів) здійснив 12-26 жовтня 1989 року.

Фундація Омеляна та Тетяни Антоновичів

Легендарний патріот, політик і меценат, американець українського походження Омелян Антонович майже чверть століття тому разом з дружиною Тетяною заснував приватну доброчинну фундацію, яка за всі ці роки переказала на розвиток української освіти та культури близько трьох мільйонів доларів.

Уривок із інтерв'ю із Аліною Бажал, стаття "Людина, яка живе в бібліотеці", тижневик "Дзеркало тижня", № 40 (515) 9-15 жовтня 2004 року

- Які центри культурного, духовного розвитку Ви бачите в сучасній Україні?

- Києво-Могилянська академія та інші їй подібні.

- Як Ви вибираєте об'єкти для фінансування? Які проекти фінансує фонд зараз?

- Вони з'являються якось природньо. Перші кроки намітились після того, як ми побували в Україні, побачили, яка тут ситуація, що потрібно. Я потурбувався про свою рідну Долину: в 2002-му там був відкритий пам'ятник борцям за Українську державу - назву я запропонував сам. Тоді ж відкрили побудований нами регіональний музей "Бойківщина". Зараз відновлюємо там церкву, в якій мене хрестили. Реставрували Львівську наукову бібліотеку ім. Стефаника, а зараз фінансую реконструкцію палати Баворовських, де розташується відділ мистецтв цієї бібліотеки. А ще я підтримав проект реконструкції будівлі, в якому буде знаходитися бакалаврська бібліотека Києво-Могилянської академії, і виділив на це необхідні кошти.

- Вашою особливою любов'ю користуються передусім українські бібліотеки. Чому?

- Мені здається, це найважливе, найперше, що можна зробити для розвитку культури, не враховуючи яких-небудь стипендій. Справа не стільки в бібліотеці як такій. Мене здавна цікавлять речі, будівлі, які несуть наліт часу. Колись я навіть ходив на аукціони дрєвностей і щось собі купував. Палати Осолинських чи Баворовських були збудовані в незапамятні часи. Допомогаючи відроджувати їх до життя, я ніби відчуваю себе причетним до чогось значного, важливого...

Премія Фундації

Більше двадцяти років поспіль видатним українським літераторам, вченим-українознавцям, політологам, культурологам вручається міжнародна премія Фундації Антоновичів.

Міжнародна премія доброчинної Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів - сьогодні чи не найпрестижніша премія, представлена яскравими іменами сучасності: Василь Барка, Василь Стус, Орест Субтельний, Емма Андієвська, Дейвід Сондерс, Богдан Кравченко, Леонід Плющ, Роберт Конквест, Григорій Костюк, Юрій Шевельов, Ліна Костенко, Марта Богачевська-Хом'як, Валерій Шевчук, Іван Дзюба, Іван Драч, Богдан Гаврилишин, Збігнев Бжезінський, Володимир Дрозд, Михайло Брайчевський, газета "Літературна Україна", Микола Вінграновський, Ярослав Шашкевич, Микола Жулинський, Євген Гуцало, Олена Апанович, Роман Федорів, Михайлина Коцюбинська, Юрій Мушкетик, Григорій Логвин, Богдан Боцюрків, Ігор Калинець, Дмитро Степовик, Юрій Барабаш, Микола Рябчук, Роман Іваничук.

1995 року премію Фундації Антоновичів одержав і В'ячеслав Брюховецький, президент НаУКМА за відродження історичного вищого навчального закладу.

2004 року вручення міжнародної премії Фундації Антоновичів відбулось у Києво-Могилянській академії. Її одержали поет Дмитро Павличко та перекладач Андрій Содомора. У церемонії вручення взяли участь голова Фундації, засновник премії, людина-легенда Омелян Антонович, який презентував двохтомник автобіографічної книжки "Спогади". У них автор розповідає про свій життєвий шлях, шлях галицького інтелігента, який на все життя зберіг любов до України.

Критерії, за якими визначаються лауреати, - професіоналізм та висока наукова цінність робіт. Відбір проводиться у двох напрямках: література і українознавство, наукові дослідження. Оцінку кандидатів та їхнього творчого доробку здійснює журі: Іван Дзюба, Марта Богачевска-Хом'як і Микола Жулинський.

Нагороди, почесні відзнаки

2005

Омелян Антонович з Америки став лауреатом премії імені Євгена Чикаленка

"Легко любити Україну до глибини душі, значно тяжче - до глибини кишені",- говорив Євген Чикаленко, який не шкодував грошей на добрі справи й ніколи цього не афішував. На честь знаного благодійника свого часу Ліга українських меценатів запровадила премію. Цього року її лауреатами стали Омелян Антонович зі Сполучених Штатів Америки та Руслана Вжесневська з Канади.

2004

28 червня

Омелян Антонович - Почесний гість на урочистій церемонії Конвокації в НаУКМА. Нагороджений Медаллю Святого Петра Могили

В'ячеслав Брюховецький та Омелян Антонович (праворуч), студенти і викладачі Могилянки під час акції "Григорій Сковорода - випускник Києво-Могилянської Академії".
В'ячеслав Брюховецький, Президент НаУКМА, нагороджує найвищою відзнакою Академії - медаллю Святого Петра Могили - Омеляна Антоновича (США), члена Довірчої ради НаУКМА, відомого мецената, засновника премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, спонсора реконструкції нового корпусу Бакалаврської бібліотеки (Бібліотеки Тетяни і Омеляна Антоновичів).

1 червня
Омеляну Антоновичу присвоєно звання та вручено диплом Почесного громадянина міста Львова (за оновлення Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, передачу частини власної бібліотеки).
 


17 лютого
За результатами конкурсу "Галицький лицар" Омеляна Антоновича (за підтримку Фундацією Антоновичів української літератури щорічною премією, за реконструкцію головного корпусу Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника) відзначено Почесною відзнакою у номінації "Меценат року".

2000

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.